КПТ-терапія: що це таке і кому вона підходить?
Сьогодні тема психічного здоров’я набула особливої уваги у суспільстві. Стресові події, швидкий ритм життя, а останніми роками ще й потрясіння на кшталт пандемії та воєнних дій — усе це призвело до того, що дедалі більше людей відчувають тривогу, депресію чи стрес. У результаті зростає попит на професійну психологічну допомогу. Люди часто задаються питаннями: чи допомагає КПТ при депресії, наскільки ефективна КПТ при ПТСР, шукають в інтернеті когнітивно-поведінкова терапія відгуки або прагнуть побачити конкретні приклади цієї методики в дії. У цій статті ми детально розглянемо, що таке когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) і кому вона підходить, а також дамо відповіді на популярні запити про її ефективність та застосування.
Що таке КПТ-терапія?
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – це сучасний психотерапевтичний підхід, який поєднує роботу з мисленням (когнітивні техніки) і поведінкою (поведінкові техніки) для досягнення позитивних змін у психічному здоров’ї людини. Цей метод був розроблений у 1960-х роках американським психіатром Аароном Беком, який шукав нові способи лікування депресії. На відміну від традиційного психоаналізу, що заглиблюється в підсвідомі переживання та дитячі травми, КПТ зосереджується на вирішенні конкретних актуальних проблем і навчанні навичок подолання труднощів тут і зараз. Тобто замість багаторічного «копання» в минулому терапевт і клієнт у КПТ спільно працюють над тим, щоб виявити неадаптивні думки та поведінкові стереотипи і швидко їх змінити на більш здорові.
Суть КПТ полягає в тому, що наші думки впливають на емоції та поведінку. Якщо змінити спосіб мислення – відповідно зміняться почуття і дії людини. Наприклад, коли трапляється якась ситуація, ми часто реагуємо на неї автоматичними думками. Якщо ці думки негативні або спотворені, вони можуть викликати тривогу, сум чи інші страждання. КПТ-терапевт навчає клієнта помічати такі автоматичні негативні думки і змінювати їх більш реалістичними та адаптивними. Таким чином поступово змінюється емоційна реакція і самопочуття. Так само поведінка впливає на наші думки та емоції. Методика КПТ є науково обґрунтованою: вона пройшла сотні досліджень і вважається одним із найбільш досліджених і широко практикованих видів психотерапії у світі. Багато міжнародних фахових асоціацій рекомендують КПТ як метод вибору для лікування ряду психічних розладів завдяки її високій ефективності.
У яких випадках КПТ найефективніша?
КПТ застосовується для допомоги при найрізноманітніших психологічних проблемах. Науково підтверджено ефективність когнітивно-поведінкової терапії при тривожних станах, панічних розладах, простих фобіях, агарофобії, соціально- тривожному розладі, генералізованому тривожному розладі, депресія, обсесивно-компульсивному розладі, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та інших. Зокрема, травмо-фокусована КПТ при ПТСР наразі вважається одним з найбільш результативних підходів лікування. Тому міжнародні клінічні настанови радять саме когнітивно-поведінкову терапію для людей, які пережили травматичні події.
Тривожні розлади. КПТ — визнаний ефективний метод лікування різних форм тривоги. Панічні атаки, генералізована тривога, соціальна фобія чи специфічні фобії (наприклад, страх висоти або польотів) добре піддаються корекції за допомогою когнітивно-поведінкових технік. Під час терапії людина вчиться керувати тривожними думками та поступово знижувати рівень страху через контрольоване поступове зіткнення зі страхом (техніка експозиції). Наприклад, при страху публічних виступів КПТ допоможе крок за кроком, у безпечних умовах, навчитися виступати перед аудиторією – від практики перед дзеркалом або терапевтом до реальних виступів. Такий підхід дозволяє перебороти уникання і формує впевненість у собі.
Депресія. Для лікування депресивних розладів когнітивно-поведінкова терапія є одним із основних доказових методів. Люди часто запитують: чи справді КПТ допомагає при депресії? Відповідь однозначно так. КПТ при депресії фокусується на тому, щоб змінити негативні переконання людини про себе, світ і майбутнє. Терапевт допомагає клієнту помітити автоматичні думки на кшталт «Я ні на що не здатний» або «Світ жорстокий і безнадійний» та поставити їх під сумнів. Через спеціальні вправи клієнт вчиться формулювати більш збалансовані, реалістичні думки замість деструктивних «установок». Дослідження показують, що така робота не тільки покращує настрій, але й запобігає поверненню депресії в майбутньому – за ефективністю профілактики рецидивів КПТ не поступається навіть медикаментозному лікуванню антидепресантами..
Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР). При ОКР когнітивно-поведінкова терапія також демонструє високі результати. Застосовуються спеціальні методики, зокрема експозиція з попередженням реакції: клієнт під керівництвом терапевта поступово стикається з тривожними думками або ситуаціями, що зазвичай провокують нав’язливі дії (ритуали), але при цьому утримується від виконання цих дій. Таким чином людина вчиться переносити тривогу і бачить, що вона поступово зменшується навіть без виконання компульсій. У результаті нав’язливі симптоми слабшають, а якість життя покращується. ОКР належить до розладів, для яких КПТ є терапією вибору за міжнародними стандартами.
Психосоматичні розлади. Цікавим є те, що КПТ успішно використовують не лише при суто «психологічних» хворобах, а й у випадку так званих психосоматичних проблем – коли психіка впливає на тіло. Наприклад, синдром подразненого кишківника, деякі види хронічного болю, головні болі напруги, безсоння можуть значно покращитися завдяки навчанню пацієнта навичкам управління стресом та емоціями. Отже, КПТ допомагає людині краще справлятися з тілесними відчуттями, пов’язаними зі стресом, і тим самим полегшує перебіг соматичних захворювань.
Як виглядає процес КПТ-терапії?
Структурованість і активна участь клієнта. Когнітивно-поведінкова терапія належить до короткострокових, структурованих форм психотерапії. На самому початку терапевт збирає інформацію про проблеми клієнта, визначає разом із ним цілі роботи і пояснює суть підходу. Сесії КПТ зазвичай проходять раз на тиждень і тривають ~50 хвилин. Кожна зустріч має чітку структуру: на початку обговорюються самопочуття клієнта та результати домашніх завдань з попередньої сесії, далі переходять до опрацювання запланованих тем (наприклад, розбір конкретної ситуації, вивчення нової техніки), а наприкінці терапевт і клієнт підсумовують бесіду і домовляються про завдання до наступної зустрічі. Такий план дозволяє максимально ефективно використовувати час сесії і відстежувати прогрес.
Домашні завдання. Важливою частиною КПТ є робота клієнта між сесіями. Терапевт майже завжди дає домашнє завдання: це можуть бути спеціальні щоденники думок, поведінкові експерименти або практики релаксації – залежно від проблеми, над якою ведеться робота. Наприклад, людині з тривожним розладом можуть запропонувати вести запис думок у тривожних ситуаціях і потім разом проаналізувати, наскільки ці думки реалістичні. А клієнту з депресією дадуть завдання поступово включати в розпорядок дня приємні активності (прогулянки, хобі) для підвищення рівня задоволення від життя. Виконання таких завдань дуже важливе: КПТ-терапія – це активна робота в команді «терапевт + клієнт», і результат багато в чому залежить від того, наскільки старанно клієнт застосовує нові навички у повсякденному житті.
Приклади технік КПТ. Щоб краще уявити, як працює когнітивно-поведінкова терапія, розглянемо приклад. Припустімо, клієнт страждає на сильну фобію висоти. На початку терапії він навіть боїться піднятися вище другого поверху. Терапевт пояснює механізм страху і розробляє разом із клієнтом ієрархію експозицій – план поступового зустрічання зі страхом. Спочатку клієнт уявляє ситуацію, де він стоїть на балконі п’ятого поверху, і застосовує техніки дихання для зниження тривоги. Потім, набравшись сміливості, заходить на балкон реальної будівлі другого поверху, потім третього – і так крок за кроком піднімається вище. Важливо, що це відбувається поступово (це ключове слово!) і під наглядом терапевта, щоб клієнт почувався в безпеці. Хоч вправа може бути неприємною, вона необхідна – так людина переконується, що може контролювати свій страх, і з кожним разом підйом на висоту дається все легше. Інший приклад – при депресії терапевт може запропонувати клієнту техніку «виявлення та зміна думок». Клієнт записує автоматичні негативні думки (наприклад, «я нікчемний, у мене нічого не вийде») і шукає до них аргументовані спростування або альтернативні погляди («в мене є досягнення, просто зараз мені погано, але це минеться»). Такі вправи, підтверджені науково, ефективно модифікують когнітивні спотворення і формують більш збалансоване мислення. У результаті поступово покращується емоційний стан і з’являється відчуття контролю над собою.
Тривалість терапії. КПТ зазвичай є короткотривалою терапією. Кількість сесій залежить від характеру та тяжкості проблеми, але наперед обговорюється і планується. В середньому курс може складати близько 10-20 зустрічей. Наприклад, помірний депресивний епізод часто вдається подолати за ~15-20 сесій КПТ. Більш складні випадки (наприклад, комплексні травми чи розлади особистості) можуть потребувати довшого лікування – інколи рік і більше, але все одно терапія має структуру і мету, до якої поступово йдуть. Важливо, що клієнт із самого початку знає, над чим працює, і бачить прогрес у міру просування терапії.
Відгуки клієнтів та дослідження ефективності
Ефективність когнітивно-поведінкової терапії підтверджена не лише суб’єктивними відгуками пацієнтів, а й численними науковими дослідженнями. За десятиліття застосування КПТ накопичено великий масив доказів того, що цей метод реально допомагає людям справлятися з психічними розладами. Наприклад, у багатьох дослідженнях було показано, що КПТ не поступається ефективністю медикаментозному лікуванню при депресії і тривожних станах, а подекуди навіть перевершує його. Також когнітивно-поведінкова терапія є однією з небагатьох методик, чия результативність відтворюється у різних культурах і країнах світу – саме тому вона стала найбільш розповсюдженим видом психотерапії глобально. В рамках доказової медицини постійно проводяться мета-аналізи і огляди, які підтверджують, що більшість людей після курсу КПТ відчувають значне зниження симптомів.
А що кажуть реальні клієнти? Відгуки про когнітивно-поведінкову терапію від тих, хто пройшов через неї, здебільшого позитивні. Багато людей відзначають, що вже після кількох сеансів їм стало легше розуміти свої емоції та керувати тривогою. По завершенні терапії клієнти зазвичай помічають суттєві позитивні зміни: хтось виходить із депресії і знову радіє життю, у когось панічні атаки стають значно рідшими або зникають зовсім, інші навчаються контролювати нав’язливі думки і повертають собі відчуття свободи. В моїй практиці чимало таких прикладів одужання. Будучи сертифікованим лікарем-психіатром і психотерапевтом,, членом Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії, – успішно застосовую КПТ у роботі зі своїми клієнтами. За моїми спостереженнями, активна співпраця клієнта в процесі (виконання домашніх завдань, відкритість до нових технік) дає відчутний результат: поліпшення може відбутися навіть швидше, ніж очікувалося. Звісно, кожен випадок індивідуальний, але статистика успіху КПТ вражає.
Переваги КПТ у поєднанні з медичним підходом
Окремо варто підкреслити переваги когнітивно-поведінкової терапії, коли її застосовує лікар-психіатр, та ще й у комбінації з медикаментозною підтримкою (за необхідності). Маючи медичну освіту (лікар-психіатр), психотерапевтичну(лікар-психотерапевт) та психологічну освіту застосовую інтегрований підхід: психотерапія в комбінації з психофармакологією.. Чому це важливо? Річ у тім, що в ряді випадків найкращий ефект дає комплексне лікування – поєднання психотерапії та медикаментів. Наприклад, при тяжкій депресії антидепресанти можуть швидко зняти гострі симптоми (поліпшити сон, повернути апетит, зменшити апатію). Але самі по собі ліки не змінюють негативних переконань і життєвих установок людини – тут і потрібна КПТ, яка навчає по-новому мислити і реагувати, щоб депресія не повернулася. Дослідження підтверджують, що у пацієнтів із депресією, які отримують комбіноване лікування (КПТ + антидепресанти), шанси на повне одужання вищі, ніж у тих, хто приймає лише медикаменти. Крім того, якщо ваш терапевт є лікарем, він зможе вчасно помітити, коли без підтримки фармакології не обійтися, і призначити відповідні препарати. Це особливо актуально при тяжких розладах – скажімо, при глибокій депресії, психотичних симптомах або вираженому ПТСР. У таких випадках поєднання КПТ з медичним підходом дає змогу одночасно стабілізувати стан за допомогою ліків і пропрацювати психологічні причини недуги за допомогою терапії.
Важливо й те, що лікар-психотерапевт може оцінити фізичний стан пацієнта в комплексі. Іноді симптоми, схожі на тривогу чи депресію, можуть мати соматичні причини (наприклад, гормональні порушення, захворювання щитовидної залози). Психіатр здатний провести диференційовану діагностику і за потреби направити на додаткові обстеження або призначити медикаментозне лікування таких станів. Таким чином, компетентність у медицині плюс психологічна експертиза – це подвійна перевага, яку отримує клієнт. Ви не лише працюєте над своїми думками та почуттями, а й знаходитесь під наглядом лікаря, що забезпечує всебічну турботу про ваше здоров’я.
Висновок
Психічне здоров’я – невід’ємна складова загального благополуччя людини. Якщо ви відчуваєте, що самостійно не справляєтесь із душевними труднощами, не варто зволікати з зверненням по допомогу. Когнітивно-поведінкова терапія на сьогодні є одним з найефективніших та найпрактичніших методів психологічної допомоги при депресії, тривозі, ПТСР, ОКР та багатьох інших проблемах. Вона допомагає відносно швидко повернути радість життя, навчає стратегіям подолання стресу і дає інструменти, які залишаться з вами назавжди.
Запрошую вас зробити перший крок до покращення свого психічного стану – запишіться на консультацію до лікаря-психотерапевта Олени Михлик. Ви можете отримати допомогу як очно в Дніпрі, так і онлайн, у зручному для вас форматі. Працюючи з досвідченим фахівцем, який поєднує знання медицини та КПТ-терапії, ви зможете безпечно й результативно вирішити свої психологічні труднощі. Пам’ятайте, що звернення по допомогу – це прояв сили, а не слабкості. Дбайте про себе та своє ментальне здоров’я вже сьогодні, а професійна підтримка неодмінно допоможе вам на цьому шляху!